Про мозок

 

1. Мозок тупіє не від віку, а від відсутності навантаження.

Прочитай книгу на 300 сторінок - і ти офігеєш, як важко стало утримувати сенс. Коли ти гортаєш Reels – ти тренуєш залежність.

Коли читаєш складне – прокладаєш нові нейронні доріжки. Не читай 10 книг на місяць. Читай одну, але з роздумом, переказом, суперечкою. Це – тренажер.

2. Стабільність – ворог мозку.

Ти йдеш однією вулицею, розмовляєш з тими самими, харчуєшся однаково — і потім дивуєшся, чому відчуття, що

«життя стало сірим».

Нейрони мозку живуть новизною: нова навичка, нова зв’язка рухів, навіть зміна руки при чистці зубів, або гниєш.

3. Ти забуваєш, як сміятися.

Дослідження доводять: у людей, які щодня сміються від душі, знижено рівень кортизолу до 40%, покращується пам’ять та робота префронтальної кори. Живий сміх — потужніший за добавки.

4. Ти не можеш прочитати 3 сторінки без того, щоб не відволіктися на повідомлення? Це не слабкість. Це цифровий зрив.

У тебе розстріляний дофаміновий ланцюг.

Техніка «помідора», читання з таймером, прогулянка в тиші парку - це не модні поради, а базова нейротерапія

Без фокусу немає мозку. Тільки роздратований ком думок.

5. Ти чув про медитацію, але ігноруєш.

Бо боїшся тиші. А саме у тиші мозок робить дефрагментацію – пов’язує спогади, зміцнює знання.

10 хвилин сидіти, нічого не роблячи, і не перевіряти телефон – складніше, ніж пробігти 5 км.

Але ефект — набагато глибший. Почни з 3 хвилин.

Слухай шум вітру. Це і є профілактика деменції

Закони фізики: учені пояснили, чому з віком людям здається, що час починає збігати швидше

З віком людям здається, що час починає "летіти" швидше

Уповільнення обробки зображень прискорює наше сприйняття часу, коли ми старіємо.

Такого висновку дійшли вчені з Дюкського університету (США), повідомляє видання EurekaAlert.

«Люди часто дивуються тому, наскільки багато вони пам’ятають про ті дні, котрі, здавалося, тривали вічно під час їхньої юності, — зазначає професор Адріан Бежан. — Справа не в тому, що тоді переживання були значно глибшими та вагомішими, просто вони опрацьовувалися набагато швидше».

Бежан пояснює це явище фізичними змінами під час старіння людського тіла. У процесі дозрівання заплутаної павутини нервів і нейронів людського тіла вони збільшуються в розмірах і складності, приводячи до більш довгих шляхів проходження для сигналів. Коли ці шляхи починають старіти, вони також погіршуються, створюючи більше опору потокові електричних сигналів.

Ці явища призводять до того, що швидкість, з якою нові образи сприймаються та обробляються, зменшується з віком. Про це свідчить те, як часто очі дітей рухаються в порівнянні з очима дорослих, зазначає Бежан. Оскільки діти обробляють зображення швидше, ніж дорослі, їхні очі рухаються частіше, отримуючи та інтегруючи більше інформації.

В результаті, оскільки літні люди переглядають менше нових зображень за один і той же час, їм здається, що час проходить швидше.

«Людський розум відчуває, що часи змінюються, коли змінюється сприйняття зображень, — зазначає учений. — Дні, здавалося, тривали довше в молодості, тому що молодий розум отримує більше зображень протягом одного дня, ніж той самий розум у старості».