Рідке чи тверде ядро. Вчені з'ясували, що розташовано всередині Місяця

 

Фото: NASA | Рідке чи тверде ядро. Вчені з'ясували, що розташовано всередині Місяця.

Нове дослідження може покласти край давнім суперечкам учених про те, яким є ядро Місяця — твердим чи розплавленим.

Учені довгий час намагаються знайти точну відповідь на питання про те, чим є ядро Місяця. Хоча було проведено чимало досліджень на цю тему, все ж таки це питання залишається відкритим. Автори нового дослідження вважають, що їхні результати можуть покласти край давнім суперечкам про те, чи є ядро Місяця твердим чи рідким. Справа в тому, що вчені знайшли, як вони вважають, точну відповідь, пише ScienceAlert.

Зараз планетологи, щоб отримати уявлення про внутрішню структуру тих чи інших об'єктів у Сонячній системі, використовують сейсмічні хвилі. Коли ці звукові хвилі, які створюють землетруси, відбиваються від різних внутрішніх частин планети чи супутника, це дає можливість зрозуміти, що розташоване в надрах небесного тіла та який склад мають ці внутрішні структури.

Ґрунтуючись на даних, зібраних ще в межах місії "Аполлон", учені дійшли висновку, що ядро Місяця має зовнішню рідку розплавлену оболонку. Але що всередині? Рідке чи тверде внутрішнє ядро? Попередні дані повністю узгоджуються і з тим, і з іншим варіантом.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, група французьких учених вирішила розібратися з цим питанням і з'ясувати, яким же є саме внутрішнє ядро Місяця. Для цього вони зібрали безліч даних, зібраних за десятиліття різними космічними апаратами. Після цього вчені створили моделювання з різними видами ядра Місяця, щоб знайти найкращу відповідність наявним даним.

У результаті вчені з'ясували, що ядро Місяця дуже схоже на ядро Землі. Воно дійсно має зовнішню розплавлену рідку оболонку, але всередині розташоване не розплавлене, а тверде внутрішнє ядро. Учені вважають, що зовнішнє ядро має діаметр приблизно 720 км, а внутрішнє ядро — приблизно 516 км. Для порівняння, діаметр Місяця становить майже 3,5 тисячі кілометрів.

Учені з'ясували, що ядро Місяця дуже схоже на ядро Землі

Фото: NASA

Також, як свідчить дослідження, внутрішнє ядро Місяця, що є твердою кулею, має майже таку ж щільність, як і залізо. Вчені оцінили щільність внутрішнього ядра супутника Землі приблизно в 7822 кг на кубічний метр.

Найцікавіше, що ще 12 років тому група вчених із NASA вже припустила, що внутрішнє ядро Місяця є твердим, має щільність приблизно 8 тисяч кг на кубічний метр, а його діаметр становить приблизно 480 км.

Автори нового дослідження вказують на те, що вони не тільки підтвердили попереднє припущення, але й дали точніші оцінки основним характеристикам ядра Місяця. Це відкриття також є важливим і для кращого розуміння еволюції нашого супутника.

Понад 4 млрд років тому, незабаром після появи, наш супутник мав сильне магнітне поле, як і Земля. Але приблизно 3,2 млрд років тому це магнітне поле почало зменшувати свою потужність і пізніше зникло. Те, з чого складається місячне ядро, має важливе значення для розуміння того, як і чому зникло магнітне поле Місяця, кажуть учені.

Тепер залишилося лише підтвердити результати нового дослідження на місці. З огляду на те, що NASA відправить перших у 21 столітті астронавтів на Місяць уже через 2 роки, вчені зможуть отримати новий набір сейсмічних даних, враховуючи значний прорив у розвитку технологій. Але вчені вважають, що, швидше за все, їхні результати дуже близькі до істини.

https://cutt.ly/d6hFRYr

Animal behavior - 4

 

Baby elephant cries for his mom while people give her CPR — watch what happens when she wakes up

A capybara hangs out with the ducks

Dolphin plays in front of ship using low pressure of waves

Массы никогда не знали жажды истины

 

Фотограф  - Спенсер Туник (Spencer Tunick)

Массы никогда не знали жажды истины. Они требуют иллюзий, без которых они не могут жить.

ЗИГМУНД ФРЕЙД, "Психология масс и анализ человеческого «Я»"

6 мая у Фрейда - день рождения ((6.05.1856 - 23.09.1939)

Россияне яркий пример этой цитате

Animal behavior - 3

 

The monkey saves the kiten

Dolphin saves a dog that fell into the sea from the boat

Kindness is in every creation

Scientists complete first map of an insect brain

 

Researchers have completed the most advanced brain map to date, that of an insect—a landmark achievement in neuroscience that brings scientists closer to true understanding of the mechanism of thought.

The international team led by Johns Hopkins University and the University of Cambridge produced a breathtakingly detailed diagram tracing every neural connection in the brain of a larval fruit fly, an archetypal scientific model with brains comparable to humans.

The work, likely to underpin future brain research and to inspire new machine learning architectures, appeared in the journal Science.

"If we want to understand who we are and how we think, part of that is understanding the mechanism of thought," said senior author Joshua T. Vogelstein, a Johns Hopkins biomedical engineer who specializes in data-driven projects including connectomics, the study of nervous system connections. "And the key to that is knowing how neurons connect with each other."

The first attempt at mapping a brain—a 14-year study of the roundworm begun in the 1970s, resulted in a partial map and a Nobel Prize. Since then, partial connectomes have been mapped in many systems, including flies, mice, and even humans, but these reconstructions typically only represent only a tiny fraction of the total brain. Comprehensive connectomes have only been generated for several small species with a few hundred to a few thousand neurons in their bodies: a roundworm, a larval sea squirt, and a larval marine annelid worm.

This team's connectome of a baby fruit fly, Drosophila melanogaster larva, is the most complete as well as the most expansive map of an entire insect brain ever completed. It includes 3,016 neurons and every connection between them: 548,000.

"It's been 50 years and this is the first brain connectome. It's a flag in the sand that we can do this," Vogelstein said. "Everything has been working up to this."

Mapping whole brains is difficult and extremely time-consuming, even with the best modern technology. Getting a complete cellular-level picture of a brain requires slicing the brain into hundreds or thousands of individual tissue samples, all of which have to be imaged with electron microscopes before the painstaking process of reconstructing all those pieces, neuron by neuron, into a full, accurate portrait of a brain. It took more than a decade to do that with the baby fruit fly. The brain of a mouse is estimated to be a million times larger than that of a baby fruit fly, meaning the chance of mapping anything close to a human brain isn't likely in the near future, maybe not even in our lifetimes.

The team purposely chose the fruit fly larva because, for an insect, the species shares much of its fundamental biology with humans, including a comparable genetic foundation. It also has rich learning and decision-making behaviors, making it a useful model organism in neuroscience. And for practical purposes, its relatively compact brain can be imaged and its circuits reconstructed within a reasonable time frame.

Even so, the work took the University of Cambridge and Johns Hopkins 12 years. The imaging alone took about a day per neuron.

Cambridge researchers created the high-resolution images of the brain and manually studied them to find individual neurons, rigorously tracing each one and linking their synaptic connections.

Cambridge handed off the data to Johns Hopkins, where the team spent more than three years using original code they created to analyze the brain's connectivity. The Johns Hopkins team developed techniques to find groups of neurons based on shared connectivity patterns, and then analyzed how information could propagate through the brain.

In the end, the full team charted every neuron and every connection, and categorized each neuron by the role it plays in the brain. They found that the brain's busiest circuits were those that led to and away from neurons of the learning center.

The methods Johns Hopkins developed are applicable to any brain connection project, and their code is available to whoever attempts to map an even larger animal brain, Vogelstein said, adding that despite the challenges, scientists are expected to take on the mouse, possibly within the next decade. Other teams are already working on a map of the adult fruit fly brain. Co-first author Benjamin Pedigo, a Johns Hopkins doctoral candidate in biomedical engineering, expects the team's code could help reveal important comparisons between connections in the adult and larval brain. As connectomes are generated for more larva and from other related species, Pedigo expects their analysis techniques could lead to better understanding of variations in brain wiring.

The fruit fly larva work showed circuit features that were strikingly reminiscent of prominent and powerful machine learning architectures. The team expects continued study will reveal even more computational principles and potentially inspire new artificial intelligence systems.

"What we learned about code for fruit flies will have implications for the code for humans," Vogelstein said. "That's what we want to understand—how to write a program that leads to a human brain network."

(Image credit: Johns Hopkins University and University of Cambridge)

https://cutt.ly/B53lDus

Продукты питания вредные для здоровья

 

Хлеб нельзя - там глютен. Это очевидно.

Молоко - зло. Оно содержит лактозу. Или казеин. В некоторых молочных продуктах даже и казеин, и лактоза, фактически цианид и яд кураре в одной упаковке, два по цене одного.

Овсянку нельзя, там авенин.

И спаси вас боже от помидоров. Там лектины. Хуже помидоров только баклажаны. Хотя нет, картошка. В картошке и крахмал, и лектины, то есть это фактически как молоко по уровню вселенского зла.

Также не рекомендуется употреблять орехи, ибо там фитиновая кислота.

Адекватный человек не станет есть авокадо - оно, как известно, фрукт, а фрукты - яд.

Кофе для самоубийц, он повышает кортизол и норадреналин.

Хуже только виски. Не важно чем, важно, что оно как и авокадо среднего рода, хотя очевидно же, что как и кофе должно быть мужского.

Не стоит в здравом уме есть цветную капусту со товарищами. Пусть гойтрогены употребляют те, кому не дорога щитовидная железа.

Обратите внимание - в морской рыбе ртуть. В фермерской - омега-6.

Про мясо даже не буду ничего говорить, это... сразу в гроб.

Если вы не нашли продукт в списке и возрадовались, что его можно - и думать забудьте. Он генетически модифицирован, заражен паразитами, покрыт плесенью и прислан инопланетянами, чтобы накормить землян, лишить воли и тихонечко поработить.

Продукты не стоит жарить, чтобы избегать гликирования. Не стоит так же есть еду сырой - чтобы вещества, с помощью которых растения обороняются от того, чтобы быть съеденными, не были нами съедены. Варить также бессмысленно - разрушаются все витамины, минералы и вообще все, даже далёкие звезды где-то на окраине вселенной разрушаются от нашей варки.

В принципе, можно питаться солнечной энергией, но от долгого пребывания на солнце случается фотостарение, а для соцсетей это точно верная смерть.

https://cutt.ly/C5XPKy7

How the European Map Has Changed Over 2,400 Years

 

How the European Map Has Changed Over 2,400 Years

The history of Europe is breathtakingly complex. While there are rare exceptions like Andorra and Portugal, which have had remarkably static borders for hundreds of years, jurisdiction over portions of the continent’s landmass have changed hands innumerable times.

Today’s video comes to us from YouTube channel Cottereau, and it shows the evolution of European map borders starting from 400 BC. Empires rise and fall, invasions sweep across the continent, and modern countries slowly begin to take shape (with the added bonus of an extremely dramatic instrumental).

Below are nine highlights and catalysts that shifted the dividing lines of the European map:

146 BC – A Year of Conquest

146 BC was a year of conquest and expansion for the Roman Republic. The fall of Carthage left the Romans in control of territory in North Africa, and the ransack and destruction of the Greek city-state of Corinth also kickstarted an era of Roman influence in that region. These decisive victories paved the way for the Roman Empire’s eventual domination of the Mediterranean.

117 AD – Peak Roman Empire

The peak of the Roman Empire is one of the more dramatic moments shown on this animated European map. At its height, under Trajan, the Roman Empire was a colossal 1.7 million square miles (quite a feat in an era without motorized vehicles and modern communication tools). This enormous empire remained mostly intact until 395, when it was irreparably split into Eastern and Western regions.

370 AD – The Arrival of the Huns

Spurred on by severe drought conditions in Central Asia, the Huns reached Europe and found a Roman Empire weakened by currency debasement, economic instability, overspending, and increasing incursions from rivals along its borders.

The Huns waged their first attack on the Eastern Roman Empire in 395, but it was not until half a century later—under the leadership of Attila the Hun—that hordes pushed deeper into Europe, sacking and razing cities along the way. The Romans would later get their revenge when they attacked the quarreling Goths and Huns, bouncing the latter out of Central Europe.

1241 – The Mongol Invasion of Europe

In the mid-13th century, the “Golden Horde” led by grandsons of Genghis Khan, roared into Russia and Eastern Europe sacking cities along the way. Facing invasion from formidable Mongol forces, central European princes temporarily placed their regional conflicts aside to defend their territory. Though the Mongols were slowly pushed eastward, they loomed large on the fringes of Europe until almost the 16th century.

1362 – Lithuania

Today, Lithuania is one of Europe’s smallest countries, but at its peak in the middle ages, it was one of the largest states on the continent. A pivotal moment for Lithuania came after a decisive win at the Battle of Blue Waters. This victory stifled the expansion of the Golden Horde, and brought present-day Ukraine into its sphere of influence.

1648 – Kleinstaaterei

The end of the Holy Roman Empire highlights the extreme territorial fragmentation in Germany and neighboring regions, in an era referred to as Kleinstaaterei.

Even as coherent nation states formed around it, the Holy Roman Empire and its remnants wouldn’t coalesce until Germany rose from the wreckage of the Franco-Prussian War in 1871. Unification helped position Germany as a major power, and by 1900 the country had the largest economy in Europe.

1919 – The Ottoman Empire

The Ottoman Empire—a fixture in Eastern Europe for hundreds of years—was in its waning years by the beginning of the 20th century. The empire had ceded territory in two costly wars with Italy and Balkan states, and by the time the dust cleared on WWI, the borders of the newly minted nation of Turkey began at the furthest edge of continental Europe.

1942 – Expanding and Contracting Germany

At the furthest extent of Axis territory in World War II, Germany and Italy controlled a vast portion of continental Europe. The map below shows occupied land and areas of influence at the height of Germany’s territorial expansion.

After the war, Germany again became fragmented into occupation zones—this time, overseen by the United States, France, Great Britain, and the Soviet Union. Germany would not be made whole again until 1990, when a weakening Soviet Union loosened its grip on East Germany.

1991 – Soviet Dissolution

In the decades following WWII, the political boundaries of the European map remained relatively stable—that is, until the dissolution of the Soviet Union in 1991. Almost overnight, the country’s entire western border splintered into independent nations. When the dust settled, there were 15 breakaway republics, six of which were in Europe.

https://cutt.ly/n5GJ0Ks