Показаны сообщения с ярлыком клімат. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком клімат. Показать все сообщения

среда, 3 июня 2026 г.

Чому кліщів стало більше?

 


Поговоримо про англомовне відео (https://www.youtube.com/watch?v=8Pfy6XBp0QY&t=305s), у якому пояснюють, чому кліщів останніми десятиліттями стало більше.



🇺🇸 Важлива ремарка: відео зняте у США й багато в чому говорить саме про схід Північної Америки, з притаманними цьому регіону видами кліщів, оленів, своєю історією лісів, пожеж і землекористування. Тому низку факторів, які погано переносяться на Україну, ми прибрали, залишивши головну екологічну ідею, яка актуальна значно ширше: кліщів стає більше там, де для них одночасно є волога, укриття, рослинність і достатньо тварин-хазяїв.
🕷 Щоб зрозуміти, чому чисельність кліщів «вибухає», треба згадати одну просту річ: кліщі не стрибають на нас із дерев. Вони зазвичай чекають на траві, низькій рослинності або в підстилці, поки повз них пройде тварина чи людина. Для розвитку їм потрібна кров, а між «полюваннями» - вологе й захищене середовище.
💧 Один із головних ворогів кліща - висихання. Саме тому кліщам добре там, де є волога лісова підстилка, шар опалого листя, тінь, густі трави, кущі й достатньо укриттів біля землі. У відкритому, сухому, добре прогрітому сонцем середовищі кліщу складніше вижити, бо він швидко втрачає воду.
🌳 У відео це пояснюють через зміни ландшафтів у східній частині Північної Америки. Там багато колишніх відкритіших, сухіших лісів і напіввідкритих ландшафтів поступово стали густішими, темнішими й вологішими. Менше світла доходить до землі, накопичується більше листяної підстилки, з’являється більше чагарників і молодої деревної рослинності. А для кліщів це майже ідеальний готель: волого, затишно і є де чекати на хазяїна.
🦌 Але сама волога - це ще не все. Кліщам потрібні тварини, на яких вони живляться. Молоді стадії часто використовують дрібних ссавців, птахів або плазунів, а дорослі кліщі можуть живитися на більших ссавцях. В Україні гризуни, їжаки, птахи, козулі, олені, кабани, собаки, худоба та інші тварини можуть підтримувати життєвий цикл різних видів кліщів.
🏙 Ще один важливий фактор - фрагментація природних територій. Коли ліс, луки, посадки, дачі, парки й приватна забудова перемішуються в один «клаптиковий» ландшафт, утворюється багато узлісь, стежок, заростей і напівприродних ділянок. Для тварин це коридори пересування, для кліщів - місця очікування, а для людей і домашніх тварин - точки контакту з ними.
🌡 Клімат також має значення, але тут важливо не спрощувати. Тепліші зими й довший сезон активності можуть допомагати кліщам раніше активізуватися і довше залишатися активними. Але надто суха й спекотна погода, навпаки, може бути для них несприятливою. Тобто зміна клімату не означає автоматично, що «кліщів стане більше всюди». Радше змінюється те, де, коли і як довго вони можуть бути активними.
🔥 У відео також згадують роль вогню: у деяких природних системах регулярні пожежі низької інтенсивності історично підтримували ландшафти більш відкритими й сухими, а отже менш комфортними для кліщів. Але важливо: це НЕ заклик випалювати траву. В Україні самовільне випалювання сухої рослинності - це шкода для комах, плазунів, птахів, ґрунту, мікроорганізмів і часто ще й пожежна небезпека. Ідея тут не в тому, що «треба палити», а в тому, що структура середовища дуже сильно впливає на кліщів.
🧠 Отже, відповідь на питання «чому кліщів стало більше?» - не одна магічна причина. Це комбінація факторів: більше вологих і зарослих місць, більше підстилки й укриттів, достатньо тварин-хазяїв, зміни клімату, фрагментація ландшафтів і частіший контакт людей із такими середовищами.
❗️І головне: кліщі - це не просто «літня проблема». У теплі періоди року вони можуть бути активними дуже довго, а за сприятливої погоди - навіть тоді, коли ми вже психологічно не очікуємо їх побачити. Тому після прогулянок у лісі, парку, на луках чи біля заростей варто оглядати себе, дітей і домашніх тварин, використовувати репеленти та не забувати, що найкращий спосіб уникнути проблеми - не дати кліщу довго залишатися на тілі.
❓ А ви помічали, що кліщів останніми роками стало більше, чи просто ми почали частіше про них говорити?
А якщо вам сподобався цей допис і ви хочете бачити більше такого і не тільки контенту, підписуйтесь на наш телеграм канал:

вторник, 14 сентября 2021 г.

Про що мовчать давні ріки льодовикового періоду на дні Північного моря

 

Зараз древні долини тунелів сховані під шарами мулу Північного моря, але їхні обриси видно завдяки сейсмічним даним

Вчені виявили дивовижні ландшафти льодовикової ери на дні Північного моря.

Ці глибокі канали, які можуть досягати кілька кілометрів у ширину, відомі також як "долини тунелів", утворили швидкі річки, які текли під давніми льодовиками Північної Європи багато тисяч років тому.

Зараз всі вони вкриті донним мулом Північного моря.

Чому вчені вивчають ці доісторичні пейзажі за допомогою детальних 3D-мап, пише кореспондент BBC з питань науки Джонатан Амос.

Навіщо

Дослідники кажуть, що колишні ріки льодовикової ери можуть розповісти про те, як танутимуть сучасні льодовики, зокрема в Гренландії.

Адже вони також виникли у період великого танення.

"Ці долини тунелів утворилися під час агонії льодовика в умовах дуже теплого клімату", - пояснює Джеймс Кіркхем з Британської антарктичної місії (BAS) та Кембридзського університету.

"А це робить їх прекрасним аналогом того, якою буде Гренландія чи навіть Антарктида у майбутньому, може, за сто років", - говорить вчений у розмові з BBC News.

Поверхневі талі води стікають в отвір до основи льодовика Гренландії

Зараз у Гренландії влітку утворюється багато величезних озер талої води на поверхні льодовиків.

Поступово ця вода пробиває собі шлях вниз до основи льодовика, а далі розтікається й потрапляє в океан.

При цьому вода змащує льодовик знизу, чим прискорює його рух.

Вчені намагалися вивчити процеси під льодовиками за допомогою сенсорів різних типів.

NASA навіть використала для цього цілу армаду жовтих гумових качечок в експерименті, чи зможуть іграшки пройти через гренландські підльодові ріки (їх намагалися знайти вже в океані).

Джеймс Кіркхем з колегами вивчає древні долини тунелів трохи іншим способом, що дозволяє дослідити їх дуже детально.

Результати їхньої праці опублікував журнал Geology.


У Пвнічному морі залишилися десятки долин, які утворилися під час танення льодовиків у Північній Європі тисячі років тому - той процес багато в чому нагадує нинішню ситуацію. Також на малюнку можна побачити, яким був льодовик 21 тисячу років тому

Що знайшли на дні Північного моря

Вчені використовують техніку для сейсморозвідки зі звуковими хвилями.

Зазвичай її залучають, щоб отримати картину осадів на морському дні - це дозволяє зрозуміти, чи можна там розмістити нафтову або газову інфраструктуру.

Але для вчених ці самі дані можуть багато чого розповісти про льодовикову історію Північного моря.

За останні 800 тис. років на Північну Європу періодично насувався товстий лід у холодні періоди, що змінялося масштабним таненням, коли температури знову зростали.

Тала вода прорізала долини тунелів під час дуже теплих фаз цих змін.

Команда Джеймса Кіркхема описує складну мережу каналів і підвищень, які свого часу утворили підльодові річки та рух льоду зверху них.

Приклади "ескерів" - видовжених валів з осадів, які утворили ріки під льодовиком. Перший - у Північному морі, другий - на Шпіцбергені

Серед цих форм рельєфу є і так звані "ескери" або "ози" - витягнуті звивисті вали, утворені відкладами цих річок (піском, валунами, галькою, гравієм) у тріщинах під льодовиком, який швидко рухався та раптово зупинився.

А також тут є "викопні айсберги", які називають "золлі".

Вони утворилися, коли від відступаючого льодовика відколювалися шматки криги, які застрягали в грязюці. Далі вони розтавали і на їхньому утворювалися пустоти, які пізніше заповнювалися осадами, що вже відрізнялися від навколишньої місцевості.

"Ці закономірності, які ми бачимо завдяки сейсморозвідці, показують нам, що робили підльодовикові річки протягом багатьох років, навіть століть, протягом яких льодовик відступав", - пояснює співавторка дослідження докторка Келлі Хоган з BAS.

"Це також показує, як поводився лід на поверхні. Ми бачимо, де він рухався швидко, а де просто застряг і розтанув", - каже вчена BBC News.


Сині озера талої води на поверхні Гренландії влітку

"Це, власне, вся інформація, яка нам потрібна для того, щоб створити правильні моделі сучасних льодовиків і зрозуміти, як можуть виглядати Гренландія та Антарктида у майбутньому", - додає вона.

Нещодавнє дослідження Міжурядової групи експертів з питань змін клімату при ООН (IPCC) прогнозує постійне танення поверхні льодовиків у Гренландії через підвищення температур протягом цього століття.

А це збільшуватиме потік талої води у підльодовикову "водопровідну систему", яка нагадує давні долини тунелів в осадах Північного моря.

В Антарктиді ситуація трохи інша. Там крига тане більше через вторгнення теплих океанічних вод під край льодовиків.

Хоча і там є явище танення льодовиків на поверхні через підвищення температур, але це менш впливовий фактор.

https://bbc.in/3lk5xkQ