Бражники України. Частина 2.

 

Бражник винний малий

Бра́жник ви́нний мали́й (Deilephila porcellus L.) — метелик родини бражникових. Описаний Карлом Лінеєм у 1758 році. Також зустрічається назва бра́жник роже́вий.

Зовнішній вигляд

Довжина передніх крил 2,2-2,4 см. Передніми та задніми крилами проходить широка жовто-коричнева смуга із зубчастим краєм, яка завершується на вершині крила. Черевце червоного кольору з жовто-коричневою смугою по всій спині. Як і бражник винний середній має дуже великі очі.

Ареал

Ареалом виду охоплює всю Європу. В гірській місцевості трапляється на висоті до 1600 м. (в Альпах). Літає в долинах річок та струмків, вологих лісах, також в парках та садках. Час льоту — з середини травня до початку липня. На півдні Центральної Європи інколи трапляється II покоління. Завзято летить на світло.

Гусінь

Гусінь живе з липня до серпня. Яйця метелик відкладає по одному на кормовій рослині. Окрас гусені доволі розмаїтий. Зустрічаються зелені, коричневі та чорнуваті. На передній частині тіла є чотири круглі плями. Ріг на кінці тіла маленький. Лялечка бражника зимує у сплетеному коконі.

Кормові рослини цього виду зніт вузьколистий, розрив-трава, підмаренник.

Література

Райххолф-Рим Х. Бабочки. М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. с. 122.

Джерела

1. ↑ Fauna Europaea. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2020.
2. ↑ Sphingidae of the Western Palaearctic. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 22 серпня 2020. A.R. Pittaway

Язикан звичайний

Язикан звичайний (Macroglossum stellatarum) — метелик з родини бражникових (Sphingidae); подібно до колібрі, живиться нектаром, зависаючи біля квітів^[1]. Здійснює далекі сезонні міграції, може розвивати швидкість до 80 км/год^[2].

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Розмах крил — 38—50 мм. Передні крила — сірі, з поперечним малюнком, задні — яскраво-оранжеві, мають темну облямівку. Черевце закінчується пензликом, що зовні нагадує хвіст птаха, через що комаха стає схожою на колібрі.

У польоті

Під час відпочинку

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

Поширення — Європа, Північна Африка, Західна і Середня Азія.

Трапляється по узліссях, в підтоплених, добре прогрітих місцях.

Distribution of Macroglossum stellatarum. Blue: Summer distribution, Green: All year distribution, Yellow: Winter distribution possible

Річний цикл

Протягом року розвиваються два покоління: 1-ше складається з особин, що прилітають з півдня (початок травня — середина липня); 2-ге покоління восени відлітає на південь (кінець серпня — кінець жовтня).

Потомство виробляє двічі на рік, інколи, за сприятливих умов — тричі. Гусінь розвивається на підмаренниках і зірочниках: 1-ше покоління ранньої осені (зимує у фазі лялечки або імаго), 2-ге покоління — влітку (червень — серпень)^[3]. Забарвлення — від зеленого до темно-бурого, лялечка — червона.

Чисельність комах є непостійною: наявні значні коливання від впливу середовища існування, як то різка зміна погодних умов, забруднення пестицидами тощо^[4].

Примітки

1. ↑ Метелик-колібрі. Язикан звичайний. https://zvidusil.in.ua/. Процитовано 19 вересня 2020.
2. ↑ Taubenschwanz. web.archive.org. 23 квітня 2009. Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 26 січня 2022.
3. ↑ Язикан звичайний. http://factosvit.com.ua/. Процитовано 19 вересня 2020.
4. ↑ Язикан звичайний — комаха-«колібрі». https://uk.play-azlab.com/.

Долбина элегантная

Долбина элегантная (Dolbina elegans) — ночная бабочка из семейства бражников (Sphingidae)

Описание

Средней величины бабочка, с мощным, заострённым на конце телом и узкими вытянутыми крыльями. Размах крыльев около 40-53 мм. Основная окраска верхней стороны крыльев серовато-коричневая. На верхней стороне передних крыльях проходят волнистые поперечные перевязки. Рисунок задних крыльев развит слабо. Усики веретеновидные, относительно длинные, обычно с заострённой и крючковидно загнутой вершиной. Глаза крупного размера, округлые, прикрытые сверху пучком из удлинённых чешуек. Хоботок весьма длинный, превышает в несколько раз длину тела^[1].

Ареал

Ареал охватывает Украину, Молдавию, Румынию, Болгарию, Турцию, Сирию, Иорданию и Израиль^[1].

На Украине вид впервые был обнаружен в Одесской области в 1990 году вблизи с. Яськи Беляевского района^[2]. Позже находки вида были совершены в окрестностях с. Маяки Беляевского района Одесской области^[3] и в с. Кучурган Раздельнянского района^[4]. Начиная с 2003 года вид регулярно отмечается в Подольске и его окрестностях на севере Одесской области^[5].

Биология

На юге ареала развивается в двух поколениях. Время лёта первого поколения — с середины апреля по середину мая. Второе поколение — с середины июля по середину августа^[6][7]. На Украине все бабочки были отловлены в период с 12 июля до 14 августа.

Гусеницы развиваются предположительно на ясенях (род Fraxinus из маслинных (Oleaceae)).

Примечания

1. ↑ Перейти обратно:^1 2 Pittaway, A. R. The hawkmoths of the western Palaearctic. — L.: Harley Books in association with the Natural History Museum, 1993. — 240 p. — ISBN 9780946589210.
2. ↑ Николаев, В. Б. и Плющ, И.Г. (1994) Новый для фауны Украины вид бражника — Kentrochrysalis elegans (Lepidoptera,Sphingidae). Вестник зоологии (1), 52
3. ↑ Дузь С. Л. (2007) К вопросу изучения лепидоптерофауны Днестра. Причорноморський екологічний бюлетень, 4 (26), 130-13
4. ↑ Архипов, А. М. (2003) Сведения о некоторых краснокнижных и редких видах бабочек Одесской области. В кн: Читання пам’яті О. О. Браунера: Матеріали 3 міжнародної наукової конфе ренції , Астропринт, Одесса, 69-72
5. ↑ Халаим Е.В. (2015): Бражник Dolbina elegans (Lepidoptera, Sphingidae) в Одесской области (Украина). — Українська ентомофауністика. Ukrainska Entomofaunistyka 6(1) : 45–46.
6. ↑ Czékely, L. (2010) Fluturi de noapte din România 1 . Disz-Tipo, Sâcele, 1-264
7. ↑ Beshkov, S. & Langourov, M. (2004) Butterflies and Moths (Insecta: Lepidoptera) of the Bulgarian part of Eastern Rhodopes. In: Biodiversity of Bulgaria. 2. Biodiversity of Eastern Rhodopes (Bulgaria and Greece) , Beron P. & Popov A. (Eds), Pensoft & Nat. Mus. Natur. Hist., Sofia, 525-67

Бражники України. Частина 1.

 

Бра́жникові (Sphingidae) — родина великих або середнього розміру метеликів. Тіло товсте, сильне. Передні крила вузькі, довші за задні. Хоботок нерідко довший за тіло. Більшість бражникових літає увечері та вночі. Гусінь велика, майже завжди з рогом на задньому кінці тіла; гусениці багатьох бражникових при подразненні набувають пози, в якій нагадують статую сфінкса, звідки походить латинська родова назва багатьох форм — Sphinx. Відомо близько 1 200 видів, найбільші за розміром (до 18 см в розмаху крил) в Бразилії. В Україні зустрічається понад 20 видів бражникових, у тому числі бражник мертва голова (Acherontia atropos), бражник тополевий (Laothoe populi), бражник бузковий (Sphinx ligustri) та інші. 7 видів бражникових занесено до Червоної книги України.

Обтічним тілом, вузькими, витягнутими крилами бражники нагадують малесенький літак-винищувач. Ці комахи, дійсно, вправні літуни, найкращі серед метеликів. Швидкість їх перевищує 50-60 км/год.

Опис

Імаго

Бражник олеандровий

Великі або середньої величини метелики, з потужним тілом. Розмах крил 30-175 мм. У більшості видів 80-100 мм. Вусики довгі, веретеноподібні, зазвичай із загостреною і гачкоподібно загнутою вершиною. Очі круглі, голі, часто прикриті згори чубком з подовжених лусочок. Хоботок зазвичай дуже довгий, перевищує у декілька разів довжину тіла, рідше короткий, іноді зредукований. Губні полапки добре розвинені, загнуті догори, із зовнішнього боку густо покриті лусочками, з внутрішньої сторони зазвичай позбавлені лускатого покриву.

Лапки несуть декілька рядів коротких, міцних шипиків. Черевце покрите прилеглими лусочками, зібраними на кінці у вигляді пензлика або широкої щітки. Передні крила більш ніж в 2 рази довші за свою ширину, з підгостреною вершиною. Їх зовнішній край рівний або різьблений, з глибокими вирізками між жилками, сильно скошений до заднього краю, іноді округлий. Задні крила зазвичай в 1,5 разу довше за свою ширину, помітно скошені до заднього краю, з неглибокою виїмкою по зовнішньому краю перед анальним кутом. Зачіпка зазвичай добре розвинена, іноді рудиментарна

Гусениця

Гусениця бражника молочайного

Гусениці досить великі, з п'ятьма парами ніг. Забарвлення досить яскраве, з косими смужками і плямами у вигляді очей. Гусениці розвиваються переважно на деревних і чагарникових породах, значно рідше — на трав'янистих рослинах, відрізняються вузькою харчовою вибірковістю і найчастіше здатні живитися тільки на одному або декількох близькоспоріднених видах рослин; багатоїдні види серед бражників зустрічаються рідко. Окремі види відомі як другорядні шкідники сільського і лісового господарства. У лісах трохи ушкоджують різні хвойні і широколистяні породи, в садах — плодові і кісточкові культури. На задньому кінці тіла гусениці майже завжди є характерний щільний наріст — «ріг». Гусениці проявляють активність в присмерковий і нічний час доби.

Лялечка

Лялечка відрізняється тим, що на задньому кінці у неї є підвищення у вигляді рогу, якого позбавлені тільки небагато видів.

Бражник бузковий

Бражник бузковий (Sphinx ligustri) — великий нічний метелик родини бражникові. Поширений в Європі та Північній Азії. Гусениця живиться листям бузку, бирючини, ясена, калини тощо.

Опис

Великий бражник з розмахом крил 9-10 см. Передні крила зверху темнобрунатні, з бурою смугою на передньому краї та ще одною блідобурою за нею. Задні крила рожеві, з трьома чорними перепасками. Черевце згори посередині має чорну поздовжню смугу, боки черевця з чорними та рожевими кільцями.

Гусениці зелені, з косими біло-фіолетовими смугами, кінчик рогу чорний. Лялечка формується в верхньому шарі ґрунту. На півночі імаго літають в травні-червні. За рік в Україні розвивається 1 чи 2 покоління

Наукове значення

Типовий вид роду Sphinx^[en].

Бражник бузковий широко вивчався в лабораторних умовах як модельний об'єкт для розуміння фізіології та біохімії комах.

Бражник ліворнський

Бражник ліворнський (Hyles livornica) — вид метеликів з родини бражникових (Sphingidae).

Поширення

Вид поширений в Африці, Південній Європі, Західній та Центральній Азії, Індії, Китаю. Влітку бродяжні особини трапляються по всій Європі, в Сибіру та Японії.

Опис

Розмах крил 60-85 мм. Передні крила оливково-коричневі з білими жилками і з білою смужкою від вершини до внутрішнього краю крила. Задні крила рожевого кольору з чорними переднім і заднім краями. На передньоспинці є 2 білі поздовжні смуги. Кінчики вусів — білі. На передній половині черевця чергуються по 3 чорні та білі поперечні смуги.

Самець

Самець

Самиця

Самиця

Галерея

Яйця

Гусениця

Лялечка

Имаго