Таємничий замок у центрі Києва, який щодня бачать тисячі людей, але майже ніхто не знає його історії

 

На бульварі Шевченка височіє одна з найнезвичайніших будівель столиці, будинок аптекаря Фроммета. Через свої вежі та неоготичну архітектуру його часто називають справжнім замком.

Будинок звели наприкінці XIX століття для київського аптекаря Миколи Фроммета. На той час він був прибутковим будинком, де квартири здавалися в оренду мешканцям міста.

1871 року аптекар із Прилук Микола Фроммет цю купив ділянку. На його замовлення архітектор Володимир Ніколаєв розробив проєкт чотириповерхової кам'яниці. Безпосередньо будівельними роботами керував архітектор Павло Спарро.

Будівництво тривало упродовж 1873—1882 років. На першому поверсі Фроммет розмістив аптеку. У будинку облаштували також п'ять житлових і три службових кімнати. З 1884 року аптеку орендував провізор Микола Неметті.

У серпні 1883 року міська дума орендувала будинок Фроммета під військові казарми, в яких розмістилися батальйонний штаб, чотири ротних двори та 400 солдатів.

У лютому 1882 року Миколу Фроммета розбив параліч і лікарі виявили у нього ознаки розладу психіки і недоумства. Справи Фроммета перейшли до його сина Роберта, який, однак, змушений був продати майно батька за борги. 29 листопада 1886 року за підсумками публічних торгів будинок придбав Карл Раузер. Новий власник одразу здав квартири в оренду, щоб отримати дохід з будинку.

30 травня 1889 року в будинку відкрився готель «Київ».

Після встановлення в Києві радянської влади в колишньому будинку Фроммета розміщувалася Центральна аптека Південно-Західного залізниці, згодом залізнична аптека № 1.

На початок XXI сторіччя в будинку розташовані житлові, офісні й торговельні приміщення на першому поверсі. Парадне будинку у жахливому стані і потребує ремонту, водночас з-під штукарки радянського періоду, пробиваються давніші стінові орнаментальні розписи

Найбільше уваги привертають восьмигранні вежі. Саме вони роблять споруду несхожою на більшість будинків та створюють атмосферу старовинної європейської архітектури.

За понад століття будинок пережив зміну епох, поруч виросли сучасні будівлі, але він досі залишається однією з найцікавіших архітектурних деталей бульвару Тараса Шевченка.

У садибі проживали:

історик Митрофан Довнар-Запольський,

лікар, декан медичного факультету Університету святого Володимира (1902—1913) Микола Олександрович Оболонський,

славіст і мовознавець Тимофій Дмитрович Флоринський.

Іноді справжні скарби Києва ховаються не у туристичних путівниках, а просто вздовж звичних маршрутів. Варто лише підняти очі вгору й уважніше придивитися до деталей.

Світлини: oleh.west

Київ - моє улюблене місто