суббота, 20 декабря 2025 г.

18 цікавих фактів про Данію

 

1. Данія відома тим, що має одну з найщасливіших популяцій у світі, постійно займаючи високі позиції у Світовому звіті про щастя.


2. Датська концепція "hygge" є важливою частиною їхньої культури, що означає затишне, задоволене відчуття благополуччя, яке часто досягається через прості задоволення, такі як тепло, смачна їжа та близьке товариство.


3. Данія є батьківщиною відомого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, відомого своїми історіями, такими як "Русалочка" та "Гидке каченя".

Чарівний ліс Ганса Крістіана Андерсена! Птахи справді мають захоплюючий вигляд на цей чарівний ліс з повітря! Ліс був заснований у 2001 році і нагадує вирізку з паперу Андерсена «Голова Сонця» 

☀️ Візерунок створений з поєднання дубів і лип.


4. Копенгаген, столиця Данії, є домом для знаменитого Тіволі Гардens, одного з найстаріших парків розваг у світі.


5. Данія славиться своєю велосипедною культурою, з розгалуженою мережею велосипедних доріжок і високим відсотком населення, яке використовує велосипеди для щоденних поїздок.


6. Статуя Русалочки в Копенгагені є одним із найбільш впізнаваних пам'яток Данії, натхненною казкою Андерсена. Вона не лише є туристичною атракцією, але й символом данської культури та ідентичності.

Русалочка в Копенгагені – одна з найвідоміших пам'яток Данії і справжній символ міста. Статуя Русалочки, натхнена однойменною казкою Ганса Крістіана Андерсена, була створена скульптором Едвардом Еріксеном і встановлена у 1913 році.
Ось кілька цікавих фактів про цю чарівну скульптуру:
1. Історія створення: Ідея встановлення скульптури виникла у сина засновника пивоварні Carlsberg, Карла Якобсена, який був вражений балетом "Русалочка" і вирішив увічнити цю історію у вигляді статуї.
2. Модель: Для створення статуї Едвард Еріксен використав свою дружину Еліне Еріксен як модель для тіла Русалочки, а балерина Еллен Прайс надала обличчя.
3. Розташування: Статуя розташована на набережній Ланґелініє, недалеко від центру Копенгагена. Вона сидить на камені і дивиться на море, привертаючи увагу численних туристів.
4. Вандалізм: На жаль, статуя не раз піддавалася актам вандалізму. Її кілька разів позбавляли голови, руки і навіть фарбували в різні кольори, але вона завжди відновлювалася і повертається на своє місце.
5. Місцева гордість: Незважаючи на свою невелику висоту – всього 1,25 метра, Русалочка є гордістю данців і обов'язковим пунктом для відвідування в Копенгагені.


7. Данія є однією з найбільш екологічно свідомих країн у світі, зобов'язуючись до сталого способу життя та скорочення свого вуглецевого сліду.


8. Зелена країна: Данія є лідером у сфері сталого розвитку та екологічних технологій, зокрема вітрова енергія становить значну частину її енергетичного балансу .

Цей кемпінг Oasen Rømø розташований у мальовничому зеленому і тихому куточку маленького данського острову Ремьо. І всього за коротку поїздку звідти ви знайдете щось досить унікальне для Данії — пісковий пляж Ремьо, який тягнеться вздовж всього західного берега прямо посеред Вадденського моря. Там Ви можете припаркувати свою машину або проїхатися по, здається, нескінченній ділянці піску.
Оазис Ремьо- Чудова зона для будинків на колесах/фургонів і житлових автомобілів. Чисто, можлива пральна машина, кімната відпочинку, сауни, душові, також доступна для людей з обмеженими можливостями пересування. Багато парковочних місць можна взяти онлайн або забронювати на місці.


9. Датська монархія є однією з найстаріших у світі, що налічує понад тисячу років, а королева Маргрете II є нинішньою правлячою монархинею.

Церква Спасителя (Vor Frelser Kirke) район Кристіанхавн, Копенгаген. Данія
Шпиль цієї церкви - одна з головних туристичних атракцій Копенгагена, що пропонує відвідувачам неймовірний панорамний вид на місто. Копенгаген складається з понад 80 малих островів як природних, так і штучних. І Кристіанхавн був першим островом, штучно створеним з метою бути незалежним міським районом, тому потребував церкви. Церква була побудована в 1695 році, а шпиль завершений у 1752 році.
І тут дійсно варто піднятися 400 сходинками на 83-метрову вежу та насолодитися вражаючим видом!


10. Країна має сильну традицію дизайну, особливо в меблях, з такими іменами, як Арне Якобсен і Ганс Вегнер, які здобули міжнародне визнання.
11. Данія має високий рівень життя, з відмінним медичним обслуговуванням, безкоштовною освітою та сильною соціальною системою.
12. Відомий музей вікінгів у Роскілле демонструє добре збережені вікінгські кораблі, що відображає багатий історичний спадок Данії під час епохи вікінгів.

Музей кораблів вікінгів у Роскіллі – це музей, порт і діюча верф, де кораблі перебудовують із застосуванням стародавніх технологій.
У музеї представлено 5 кораблів вікінгів, навмисно затоплених близько 1070 року у фіорді Роскільде (ймовірно, щоб захистити гирло) і знайдених у 1962 році. Це різні типи кораблів, від транспортних до військових, збереглися від 25% до 70%. Пізніше знайшли ще 9, найбільший з них знаходиться в Копенгагені


13. Лего було винайдено в Данії у 1932 році Оле Кірком Крістіансеном, і сьогодні компанія залишається великим гравцем на світовому ринку іграшок.
14. Країна також відома своїм гастрономічним туризмом. Данія має свою унікальну гастрономічну традицію, включаючи такі страви, як сморреброд (відкриті бутерброди) та різноманітні морепродукти. Копенгагеном має кілька світових ресторанів, включаючи Noma, який часто називають одним із найкращих ресторанів у світі. Копенгаген також славиться своєю вуличною їжею.


15. Данія має розгалужене узбережжя і славиться своїми живописними пляжами, особливо вздовж півострова Ютландія, які приваблюють туристів під час літніх місяців.



 

 


16. Данія славиться своїми замками та палацами, зокрема, на її території розташовано понад 600 історичних будівель, включаючи замки Фредеріксборг і Хельсингер (Ельсінор), відомий завдяки п'єсі Шекспіра "Гамлет" .


17. Народні традиції: У данському фольклорі важливими персонажами є Ніссе — домашній дух, який асоціюється з Різдвом. Данці вважають, що Ніссе приносить удачу, якщо його добре годувати .


18. Традиційні свята: Крім Різдва та Великодня, у Данії відзначають свято святого Миколая 6 грудня та день святого Ханса, коли запалюють великі багаття на березі моря .


На південь від острова Лолланна знаходиться Саксф'єд-Хіллекрог, заповідна природна коса, з дикими кіньми, тисячами перелітних птахів і приголомшливими краєвидами з вершини маяка Хіллекрог. У період з 1 березня по 15 липня доступ до певних частин Hyllekrog обмежений з метою охорони гніздових птахів.


https://tinyurl.com/3jdd7fpp

Cat impossible - 5



Cat is solist



Cat cares



The reaction time for cats is 0.2 ms. For reptiles it is 0.4-0.5 ms

Розлучений юрист, який поховав сина, побудував імперію.

 


Збанкрутілий, розлучений батько поховав свого 9-річного сина. Потім допоміг збудувати імперію вартістю 900 мільярдів доларів.
Чарлі Мангеру тоді було 31.
Його перший шлюб розпався. Грошей майже не лишилося. Син Тедді щойно помер від лейкемії.
Він не міг оплатити лікування. Довелося дивитися, як помирає його дитина, і водночас думати про гроші.
Більшість людей зламалися б. Опустили руки. Дозволили б горю й поразці з’їсти себе зсередини.
Але не Мангер.
Він повернувся до роботи. Почав будувати все з нуля.
Працював юристом. Успішним. Заробляв непогано.
Але бачив стелю. Міняти години життя на долари. Часом завжди розпоряджається хтось інший.
Тоді він почав інвестувати паралельно. Спершу маленькі угоди. Нерухомість. Приватні інвестиції.
Люди говорили йому: сиди тихо.
«Ти ж юрист, а не інвестор».
«Тримайся безпечного».
«Ти вже раз усе втратив».
Він не слухав.
Мангер зрозумів те, до чого більшість так і не доходить.
Вихід із болю — це не комфорт. Це стати настільки майстерним у чомусь, що твої обставини просто змушені змінитися.
Тому він читав. Усе підряд. Фізику. Біологію. Психологію. Історію. Економіку.
Не тільки фінанси. Усе.
Люди крутили пальцем біля скроні.
«Яке відношення психологія має до інвестицій?»
«Навіщо тобі еволюція?»
«Зосередься на головному».
Але Мангер бачив зв’язки, яких не бачив ніхто інший.
Він створив те, що називав «ментальними моделями». Рамки мислення з різних дисциплін. І застосував їх до бізнес-рішень.
Він думав не як типовий інвестор. А як науковець. Як психолог. Як математик. Одночасно.
Так він і зустрів Воррена Баффета.
Їх познайомили за вечерею в Омасі.
Баффет уже був успішним. Уже керував власним інвестфондом.
Але саме Мангер змінив його спосіб мислення.
До Мангера Баффет купував дешеві компанії — «окурки сигар»: зробив одну затяжку цінності й викинув.
Мангер переконав його купувати чудові компанії за справедливою ціною, а не посередні — за дуже низькою.
«Набагато краще купити чудову компанію за справедливою ціною, ніж посередню компанію за чудовою ціною».
Цей зсув мислення й побудував Berkshire Hathaway.
Мангер став віцепрезидентом. Партнером Баффета в мисленні більш ніж на шість десятиліть.
Не працівником. Партнером. Рівним розумом.
Кожне велике рішення в Berkshire проходило крізь обох.
Але ось що відрізняло Мангера від більшості мільярдерів.
Він ніколи не хотів слави.
Баффет був обличчям компанії. Обкладинки журналів. Інтерв’ю. Камери.
Мангер залишався в тіні. Казав те, що думав. І йому було байдуже, подобається це людям чи ні.
Його робота була не в тому, щоб бути популярним. А в тому, щоб бути правим.
І він був безжально чесним.
Розносив погані ідеї прямо в обличчя. Нічого не прикрашав. Відкрито казав інвесторам, що вони поводяться як дурні, коли так і було.
«Покажіть мені стимул — і я покажу вам результат».
«Інвертуй, завжди інвертуй».
«Найкраще, що може зробити людина, — допомогти іншій людині знати більше».
Ніякого «мотиваційного туману». Лише тверда правда, яку мало хто хотів чути.
Він годинами читав щодня. Діти жартома називали його «книжка на ногах».
У 99 років він усе ще працював. Усе ще думав. Усе ще вчився.
Ніколи не пішов «на пенсію». Не сповільнився. Не перестав бути допитливим.
Бо Мангер розумів те, що більшість пропускає повз:
Твій найгірший момент — це не кінець. Це старт.
Він втратив сина. Втратив шлюб. Втратив гроші.
І замість того, щоб дозволити цьому зруйнувати себе, він зробив із цього паливо.
Побудував статки. Побудував спадщину. Допоміг створити одну з найуспішніших компаній в історії.
Усе тому, що відмовився залишатися на дні.
Який свій біль ти дозволяєш собі визначати, а не підштовхувати вперед?
Яку поразку ти сприймаєш як кінець, а не як початок?
Мангер поховав свою дитину. Підвівся з нуля. Став мільярдером і легендою.
Не всупереч болю. А завдяки тому, чому цей біль його навчив.
Перестань думати, що твої найгірші моменти дискваліфікують тебе з гри.
Почни думати, як Чарлі Мангер.
Читай усе. Поєднуй ідеї, які ніхто не поєднує. Говори правду, навіть коли вона незручна.
І ніколи не дозволяй трагедії стати виправданням, щоб здатися.
Розлучений юрист, який поховав сина, побудував імперію.
Бо вирішив, що його біль зробить його сильнішим, а не меншим.
Твій відкат — це не твоя історія.
Твоя історія — це те, що ти зробиш далі.


https://tinyurl.com/ycx4kcnu

четверг, 18 декабря 2025 г.

«Неизвестная» Крамская

 


Картина Ивана Крамского «Неизвестная», часто называемая «Незнакомка»,
написана в 1883 году. Портрет окутан тайной, поскольку личность модели так и не была установлена. Крамской намеренно создал собирательный образ, сочетая черты реальных людей: дочери Софьи, прототипов, вроде Матрены Саввишны и княгини Юрьевской.
Как бы ни спорили кто именно изображен на картине — сходство с Софьей Ивановной Крамской очевидно.

Иван Крамской, портрет дочери Сони, 1870-е

Дочь художника Ивана Крамского, отцовская любимица, единственная девочка среди братьев — Софья Крамская — родилась в 1867 году. «Соня была некрасива, но с умным, энергичным лицом, живая, веселая и необычайно талантливая к живописи…


Портрет Сони Крамской после болезни. Автор: И.Н.Крамской..
В детские годы Соня среди знакомых считалась некрасивой, но в юности, как это случается со многими девочками, похорошела. Однако для отца она всегда была самой любимой моделью. Даже когда девочке из-за болезни обстригли волосы и у нее на голове отрастал неровный ежик (Соня пыталась прикрыть его кружевной косынкой), и тогда на полотнах отца дочь-подросток красавица с бездонными глазами.

В 16—17 лет Соня… похорошела, волосы отросли. Фигура у нее стала длинная, тонкая. Она прекрасно танцевала. Ее веселость, остроумие и обаяние привлекали к ней много поклонников»


Иван Крамской, портрет дочери Софьи, 1882 год

Софьей восхищался Репин, начинал ухаживать Альберт Бенуа, женихом стал представитель известной медицинской династии Сергей Сергеевич Боткин.
Иван Крамской на радостях написал два великолепных парных портрета жениха и невесты
Но неожиданно для всех помолвка была расторгнута — Сергей Боткин влюбился в подругу невесты Александру Третьякову, и молодые люди поженились. Соня Крамская нашла в себе силы сохранить с приятельские отношения с Александрой, но происшедшее сильно её ранило, и молодая девушка с головой ушла в живопись.


Девушка с кошкой (1882).: И.Н.Крамской.|
На портрете, написанном отцом после разрыва помолвки дочери, Соня выглядит задумчивой и опустошенной


Крамской, чтобы отвлечь дочь от терзаний, отправился с нею в заграничную поездку. Там Соня начала рисовать этюды юга Франции, позднее посещала частную живописную школу в Париже, делалая очевидные успехи в портретной живописи. «Дочка моя, известная ветреница, начинает подавать мне серьезные надежды, что уже есть некоторый живописный талант»


И.Н. Крамской. Автопортрет "Крамской пишущий портрет дочери Софьи"1884 г

Сам Иван Крамской давал уроки живописи дочерям императора и был своим при дворе, — Благодаря этому Софья написала ряд работ, запечатлев императора, императрицу, цесаревича и их других родственников.
Со временем она стала признанным художником, книжным иллюстратором, имела много заказов, неоднократно и с большим успехом принимала участие в различных художественных выставках самого высокого уровня.


Софья Юнкер-Крамская. Портрет девочки

Видя её упорство и талант живописца, Крамской очень беспокоился за будущее дочери: «Девочка, а как сильна, как будто уже мастер. Подумаю иногда — да и станет страшно: личная жизнь грозит превратиться в трагедию».


Софья Юнкер-Крамская. Портрет девушки в кокошнике

Софья Крамская действительно долго не могла оправиться от удара, ни в кого не влюблялась и не выходила замуж. Только в зрелом возрасте, в 1901 году, когда отца уже давно не было в живых, она заключила брак с петербургским юристом финского происхождения Георгием Юнкером. Брак оказался счастливым. Но семейная жизнь закончилась в 1916 году, когда Юнкер скоропостижно скончался. А через год начались другие беды — революция, гражданская война, смерть матери… Софья Ивановна Крамская, которой было уже далеко за пятьдесят, старалась каким-то образом вписаться в эту новую и не совсем понятную ей жизнь. С 1918 года она работала в художественно-реставрационных мастерских Главнауки.
Ей, верующему человеку, пришлось стать организатором антирелигиозного музея Зимнего дворца, иллюстрировать «Историю религии» в издательстве «Атеист». Веру свою Софья Ивановна особо не скрывала, как и не скрывала христианское желание помочь ближнему.
В Ленинграде страдало много её знакомых из «прошлой жизни» — смолянок, фрейлин, просто лиц дворянского происхождения. Лишённые всего, многие буквально голодали. Дочь художника помогала им устроиться на работу, пусть с самым скромным жалованьем, достать переводы, уроки, перепечатку на машинке, чтобы как-то выжить. Всё это и вменили пожилой женщине в вину — и то, что «была очень религиозной», и то, что помогала друзьям.
Софья Юнкер-Крамская была арестована 25 декабря 1930 года. По статье УК 58-11 РСФСР её обвинили в создании ни много ни мало «контрреволюционной группировки из бывшей знати, ставившей себе целью внедрение своих людей в разные советские учреждения на службу для собирания сведений о настроениях…». Все проходившие по делу говорили о религиозности художницы, что усложняло её положение.
Юнкер-Крамская была приговорена как «чуждый элемент» к трём годам ссылки в Сибирь. Из-за нервного потрясения у неё случился инсульт. С тяжёлым параличом была отправлена в тюремную больницу, кое-как подлечили и послали по этапу в Иркутск. Полупарализованная женщина добралась до Иркутска, но через три недели её перевели в Канск, а затем, с ухудшившимся состоянием, — в Красноярск.
15 октября 1931 года Юнкер-Крамская из красноярской больницы написала письмо жене Максима Горького Екатерине Павловне Пешковой, оказывавшей помощь политзаключённым. Софья Ивановна рассказала о тяжёлой болезни, о перенесённых во время ссылки двух операциях. Она пыталась доказать, что приносит пользу, что всегда, несмотря на состояние здоровья, работала: в Иркутске — как иллюстратор учебников и колхозных журналов, в Канске — как фотограф и ретушёр в местной газете.
В Красноярске с ней случился второй удар, отнялась левая часть тела. Её просьба состояла в смягчении участи: если нельзя вернуться домой в Ленинград, то пусть её хотя бы оставят в Красноярске до поправки:
«Я пишу и портреты, и плакаты, лозунги, афиши, вывески, иллюстрации, знаю фотографическую ретушь, раскраску фотографий, знаю языки, я работать могу, люблю…»
Благодаря поданному прошению, хлопотам брата, с формулировкой
«в связи с неизлечимой болезнью и так как ссыльная не представляет социальной опасности»,
25 марта 1932 года Софье Ивановне позволили вернуться в Ленинград. Она написала благодарственное письмо Е. П. Пешковой, сообщив, что собирается работать и дальше, насколько позволят силы.
Через год, в 1933 году, художница умерла при довольно странных обстоятельствах. Якобы она уколола палец, когда чистила селёдку, и «умерла от рыбьего яда». Реабилитировали её за отсутствием состава преступления только в 1989 году.


Софья Юнкер-Крамская
«Девушка в кружевном чепце», 1900-е


Увы, сегодня нам остается лишь читать об успехах Крамской. Значительная часть ее работ была уничтожена в 1942 году во время пожара в музеее родного ее отцу воронежского Острогожска.


Софья Юнкер-Крамская. Спящая.


https://tinyurl.com/mrxyuxec

среда, 17 декабря 2025 г.

Дерматологічна абетка: літера М.

 


📌 Меланін — пігмент, що виробляється клітинами шкіри. Він відповідає за колір шкіри, волосся та очей, а також є природним захистом від ультрафіолету.

📌 Мікробіом — це сукупність мікроорганізмів, що живуть на поверхні шкіри. Здоровий мікробіом відіграє ключову роль у бар’єрі шкіри, запобігаючи проникненню патогенів та зменшуючи запалення.

📌 Міцелярна вода — засіб для очищення шкіри, який містить міцели. Міцели притягують і захоплюють частинки макіяжу, себуму та забруднень без необхідності тертя та змивання водою.

📌 Мімічні зморшки — динамічні лінії та складки на шкірі, що утворюються внаслідок активної роботи м’язів обличчя. Найчастіше з’являються навколо очей та на чолі.


https://tinyurl.com/ye2xsdy5